Спецпроект

В Росії хочуть звільнити музеї від сплати ПДВ при купівлі експонатів за кордоном

Російські музеї зможуть зменшити свої витрати при ввезенні культурних цінностей з-за кордону. Вже з наступного року їх пропонується позбавити від необхідності платити при цьому податок на додану вартість (ПДВ).

Про це пише Российская газета.

Такі зміни передбачені в проекті закону "Про внесення змін до статті 150 Податкового кодексу Російської Федерації". Він вже внесений російським урядом до Держдуми.

Досі російські музейники при ввезенні з-за кордону картин, скульптур, предметів старовини та інших експонатів, куплених за рахунок позабюджетних джерел, зобов'язані сплачувати ПДВ. Він становить 18 відсотків від вартості самого предмета. Якщо експонати купуються за державні гроші або даруються, таке правило не діє. Звільнені від сплати ПДВ при ввезенні культурних цінностей і приватні особи. Але державу не можна вважати єдиним інвестором в культуру. Музеям надають підтримку спонсори. А нерівні умови для державних галерей і музеїв і приватників і зовсім здаються абсурдними.

За рахунок скасування ПДВ музеї зможуть заощадити великі гроші. Тільки в минулому році музеї, що знаходяться у веденні міністерства культури, придбали 121 предмет, віднесений до культурних цінностей, і заплатили за ці експонати більше 62 мільйонів рублів, повідомляється в пояснювальній записці до проекту закону. Сума податку на додану вартість, яку вони заплатили при покупці експонатів за власний рахунок, склала при цьому більше мільйона рублів. Іноді вартість навіть однієї цінної картини або скульптури може сягати кількох мільйонів. Якщо буде введена пільга, у музеїв вивільняться гроші, які можна спрямувати на закупівлю нових експонатів, спрямувати вивільнені кошти на виплати стимулюючого характеру, збільшення заробітної плати музейних працівників, розраховують автори проекту документа.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.