Спецпроект

Реконструкцію історичного музею в Харкові зупинено через вибух. ФОТО

У харківському Історичному музеї припинені роботи по спорудженню нової прибудови. Роботи довелося припинити через вибух по вулиці Слинько, 2б, куди були перекинуті майстри з музею. У прибудові має розміститися Музей сучасного мистецтва.

Про це пише агентство Медіапорт

Робочі закінчили монтувати металеву основу майбутньої прибудови. Вже видно, де будуть сходи і ліфт. Підйомник повинен доставляти відвідувачів на дах - там обладнали оглядовий майданчик. А в самому музеї закінчили міняти вікна - їх у будівлі 150.

Харківський історичний музей на реконструкції

Коли поновляться роботи, будівельники займуться склінням, потім будуть облаштовувати приміщення всередині. Архітектори ще мають вирішити питання, в який колір перефарбовувати Історичний музей. Остаточний варіант "забарвлення", досі не визначений.

Варіанти нового кольору Історичного музею

 

Реконструкція історичного музею обійдеться Харкову в 64 мільйони гривень. Передбачаються роботи з реконструкції існуючої будівлі, а також будівництво прибудови зі скла. Термін виконання робіт - до кінця 2014 року.

Харківський історичний музей веде свою історію від створеного 1920 р. Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, який у 1920–1922 рр. очолював відомий український історик, етнограф та громадський діяч академік М. Ф. Сумцов. У 1920–1930 рр. музей став регіональним центром вивчення традиційних та сучасних явищ культури та побуту, а також першим українським музеєм у Харкові, що мав за мету широку популяризацію надбань національної культури.

На початку 1930-х років Музей Слобідської України було перейменовано на історичний, докорінно змінилася його структура, було оновлено кадровий склад співробітників. Значну частину художньої колекції було передано до Української художньої галереї. На початку 40-х років Харківський історичний музей став одним з найкрупніших в Україні, його збірки нараховували понад 100 тис. предметів.

З 1990-х років Історичний музей розташований в будівлі колишнього ломбарду, збудованому в 1908 за проектом архітектора Б. Корнієнка. Будівля є архітектурним пам'ятником і одним з елементів архітектурного ансамблю Університетської вулиці і Університетської гірки.

Проект реконструкції музею і площі Конституції

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.