НА ПОШТОВУ ПЛОЩУ НЕ ПУСКАЮТЬ АРХЕОЛОГІВ. Фото

Київських археологів не пускають на територію Поштової площі, яка розкопується внаслідок реконструкції.

Про це повідомляє "Сегодня".

Будівельники, що працюють на площі, розповідають, що на глибині 18-20 метрів знаходять старовинні фундаменти і дошки, і припускають, що під час будівництва тунелів під площею знахідок буде більше.

 

"Площа знаходиться на території заповідника "Стародавній Київ", і за законом будь-яке будівництво в таких місцях передбачає обстеження археологів, - зазначив директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак. - Але наразі влада тільки твердо обіцяює, що нас туди запустять".

За словами Сагайдака, при будівництві фаст-фуду на Поштовій площі кілька років тому археологи провели розкопки і знайшли багато цікавих речей.

 Річковий вокзал і розрита площа

"Там, де зараз будують, нічого не досліджувався, - сказав Сагайдак. - Я припускаю, що там можуть бути залишки старих причалів, інфраструктури гавані, мостів X століття, оскільки це найстаріша берегова лінія".

Влада обіцяє все виправити. "Сьогодні ми склали акт, щоб протягом 3 днів забезпечити проведення робіт археологами", - заявив голова ГУ охорони культурної спадщини КМДА Яків Дігтяр.

Фото: Сегодня.ua

Нагадаємо, Поштову площу в Києві закрили на реконструкцію до травня наступного року. У проекті реконструкції передбачено, що на Поштовій буде дорожня розв'язка з підземними переходами і паркінгом.

Закінчити роботи на площі планують до Дня Києва 2013 року.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.