НА ПОШТОВУ ПЛОЩУ НЕ ПУСКАЮТЬ АРХЕОЛОГІВ. Фото

Київських археологів не пускають на територію Поштової площі, яка розкопується внаслідок реконструкції.

Про це повідомляє "Сегодня".

Будівельники, що працюють на площі, розповідають, що на глибині 18-20 метрів знаходять старовинні фундаменти і дошки, і припускають, що під час будівництва тунелів під площею знахідок буде більше.

 

"Площа знаходиться на території заповідника "Стародавній Київ", і за законом будь-яке будівництво в таких місцях передбачає обстеження археологів, - зазначив директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак. - Але наразі влада тільки твердо обіцяює, що нас туди запустять".

За словами Сагайдака, при будівництві фаст-фуду на Поштовій площі кілька років тому археологи провели розкопки і знайшли багато цікавих речей.

 Річковий вокзал і розрита площа

"Там, де зараз будують, нічого не досліджувався, - сказав Сагайдак. - Я припускаю, що там можуть бути залишки старих причалів, інфраструктури гавані, мостів X століття, оскільки це найстаріша берегова лінія".

Влада обіцяє все виправити. "Сьогодні ми склали акт, щоб протягом 3 днів забезпечити проведення робіт археологами", - заявив голова ГУ охорони культурної спадщини КМДА Яків Дігтяр.

Фото: Сегодня.ua

Нагадаємо, Поштову площу в Києві закрили на реконструкцію до травня наступного року. У проекті реконструкції передбачено, що на Поштовій буде дорожня розв'язка з підземними переходами і паркінгом.

Закінчити роботи на площі планують до Дня Києва 2013 року.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.