Спецпроект

Закарпатські рятувальники подарували собі на свято музей

У день свого професійного свята – Дня рятівника в Територіальному управлінні МНС у Закарпатській області було відкрито музей-виставку пожежно-рятувальної справи Закарпаття.

Про це повідомляє Голос Карпат.

Ідея створення музею виникла у квітні під час відзначення чергової річниці Чорнобильської трагедії. Тоді ветерани звернулися до начальника ТУ МНС у Закарпатській області Антона Зелінського з проханням посприяти у цій справі.

З ветеранів та працівників Територіального управління було створено ініціативну групу. Для перейняття досвіду навіть організували поїздку до колег зі Львова, де музей функціонує ще з 1986 року.

Серед експонатів виставкового залу – історичні матеріали, які охоплюють період від Підкарпатської Русі до наших днів. Окремо виокремлено експозицію міжнародного співробітництва, адже унікальність Закарпаття полягає в тому, що воно межує одразу з чотирма державами: Угорщиною, Румунією, Словаччиною і Польщею, з рятувальними підрозділами яких у закарпатських рятувальників склалися дружні стосунки.

Музей-виставка має багато цікавих матеріалів, які розповідають не лише про бойові будні пожежників-рятувальників, а й зібрано чимало історичних документів про спортивне життя закарпатських вогнеборців.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.