Спецпроект

Закарпатські рятувальники подарували собі на свято музей

У день свого професійного свята – Дня рятівника в Територіальному управлінні МНС у Закарпатській області було відкрито музей-виставку пожежно-рятувальної справи Закарпаття.

Про це повідомляє Голос Карпат.

Ідея створення музею виникла у квітні під час відзначення чергової річниці Чорнобильської трагедії. Тоді ветерани звернулися до начальника ТУ МНС у Закарпатській області Антона Зелінського з проханням посприяти у цій справі.

З ветеранів та працівників Територіального управління було створено ініціативну групу. Для перейняття досвіду навіть організували поїздку до колег зі Львова, де музей функціонує ще з 1986 року.

Серед експонатів виставкового залу – історичні матеріали, які охоплюють період від Підкарпатської Русі до наших днів. Окремо виокремлено експозицію міжнародного співробітництва, адже унікальність Закарпаття полягає в тому, що воно межує одразу з чотирма державами: Угорщиною, Румунією, Словаччиною і Польщею, з рятувальними підрозділами яких у закарпатських рятувальників склалися дружні стосунки.

Музей-виставка має багато цікавих матеріалів, які розповідають не лише про бойові будні пожежників-рятувальників, а й зібрано чимало історичних документів про спортивне життя закарпатських вогнеборців.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.