Спецпроект

Один із петербурзьких музеїв змінить прописку

Центральний військово-морський музей з Василівського острова в Санкт-Петербурзі переїде на площу Праці в Крюківські казарми.

Про це повідомляє Страна.ru.

Будівлю, в яку перевезуть експонати, вже майже підготували до прийому відвідувачів. Залишилося лише змонтувати систему безпеки і розташувати експозиційне обладнання.

Спочатку музей знаходився в Адміралтействі, а в 30-ті роки минулого століття влаштувався в будівлі Біржі. Однак зміна місця проживання негативно позначається на колекції. Так, під час минулого переїзду було пошкоджено два експонати.

Історія Центрального військово-морського музею почалася ще в перших роках XVIII століття і пов'язана з ім'ям Петра I. Під час його правління музей являв собою сховище кораблів, в яке кожен майстер суднобудування зобов'язаний був здавати міні-копії своїх робіт. Зараз колекція нараховує кілька сотень тисяч експонатів, серед яких є унікальні вироби. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.