Спецпроект

У четвер в Києві відкриють виставку старовинних суконь

20 вересня 2012 р. о 16.00 в Музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва (вул. Б.Хмельницького 7) відбудеться відкриття виставки "Відродження - "Золотий вік", де буде представлено унікальну колекцію старовинних суконь та аксесуарів до них із приватного зібрання киянки Марини Іванової.

Марина Іванова - колекціонер з 30-річним стажем, продовжувач сімейних традицій колекціонування. Її бабуся, Косякова Клавдія Гаврилівна, була кравчинею, мала своє ательє, де сама розробляла фасони, малювала картини. Свої знання та колекцію Клавдія Гаврилівна передала у спадок онучці.

У колекції Марини Вікторівни кілька десятків розкішних дамських суконь, які яскраво ілюструють епохи європейської моди від поч. ХІХ до поч. ХХ століть та призначені для різних випадків – прогулянкові, весільні, візитні (нещодавно колекція поповнилась дитячими сукнями); близько сотні старовинних сумочок найтоншої роботи (срібних, бісерних, вишитих), капелюшків, мережевих парасольок, пар взуття та інших "історичних дрібниць". Географія цих предметів – від Західної Європи до Америки. Всі речі справжні та чудово збережені. Вони створені в єдиному екземплярі з неймовірною майстерністю та смаком для дам вищого світу. Речі були придбані на аукціонах і в антикварних магазинах Європи. До багатьох суконь та костюмів додається "паспорт" – біографії речей, які є невід'ємною частиною життєписів їх колишніх власників.

Марина Іванова працювала в Москві, Ахтубінську (Астраханська обл.), де проводила курси крою та шиття, там же розпочала збирати та реставрувати костюми для своїх учнів. У місті Рибінську організувала театр моди.

Виставка триватиме з 21.09.2012 р. по 14.12.2012 р.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.