Спецпроект

Всеросійський музей Пушкіна відкрив виставку в Брюселі

Виставка Всеросійського музею О.С. Пушкіна «Коли виник ліцей", приурочена до 200-річчя з моменту створення Імператорського Царськосельського ліцею, відкрилася в Брюсселі.

Про це повідомляє ІТАР-ТАСС.

На церемонії відкриття був присутній директор санкт-петербурзького Всеросійського музею О.С.Пушкіна С. Некрасов. Виставку вшанував своєю присутністю і прямий нащадок великого російського поета - Олександр Пушкін. Присутнім був показаний двосерійний фільм про навчальний заклад, який випустив цілу плеяду знаменитих людей, що залишили свій слід в історії Росії, - "Коли виник ліцей" та "Ліцей після ліцею".

Виставка триватиме до кінця вересня. Відвідувачі можуть побачити роботи художників 19-го та 20-го століть, присвячені Царськосельському ліцею, портрети і малюнки, зроблені ліцеїстами, статут ліцею, підписаний імператором Олександром I і міністром народної освіти Олексієм Розумовським.В

Виставка подорожує по Європі майже два роки і вже побувала в Афінах, Відні, Парижі та інших містах Європи. Після бельгійської столиці зібрання музею переїде до Берліна, після якого повернеться додому.

Царськосельський ліцей відкрився на початку XIX століття - 19 жовтня 1811 року, як школа для підготовки юнацтва, "особливо призначеного до важливих частин служби державної". У стінах ліцею навчалися, крім Пушкіна, Іван Пущин, Олександр Горчаков, Вільгельм Кюхельбекер, Яків Грот, Михайло Салтиков-Щедрін і багато інших видатних російських літераторів, військових і дипломатів.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.