Спецпроект

США оприлюднюють усе, що знають про Катинь

Учора ввечері, о 23:00 за київським часом, були опубліковані всі американські документи, що стосуються розстрілів радянськими спецслужбами громадян міжвоєнної Польщі в Катині у 1940 році.

Про це повідомляє Польське радіо.

Документи можна подивитися на сайті Національного управління архівів та інформації США.

Також обіцяється викласти архівні записи на сайті посольства Польщі у Вашингтоні.

Віце-міністр закордонних справ Польщі Богуслав Вінід наголошує, що це перша ініціатива, яка показує все, що на цю тему знали американці.

"Частина документів буде зовсім нова, тобто саме розсекречена, з частиною із них ми були вже ознайомлені, оскільки про них згадувалося в інших публікація, - зазначив Вінід. - Будуть також матеріали з архівів президентів Рузвельта, Трумена та Айзенхауера, з архівів державного департаменту, департаменту оборони, армії та розвідки, та всіх інших органів, які займалися катинським злочином".

На погляд історика, професора Войцеха Матерського, найцікавішими будуть інформації стосовно поведінки американських президентів щодо катинського злочину.

"Цікаво буде дізнатися, чи, в який період, і котрий президент США цікавився питанням катинського злочину, - зазначив Матерський. - Чи взагалі бралася до уваги можливість просити вибачення в поляків за те, яку позицію США зайняли у справі катинського злочину".

Восени 1939 року радянські війська за наказом Сталіна вивезли в СРСР офіцерів та представників інтелігенції, які були громадянами міжвоєнної Польщі - загалом понад 20 тисяч чоловік. Переважну більшість із них співробітники НКВД розстріляли у Катинських лісах під Смоленськом та інших регіонах СРСР, в тому числі й на території України.

В радянські часи вважалося, що розстріли польських громадян здійснили нацисти. У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

У грудні 2011 року ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У квітні 2012 року Європейський суд з прав людини визнав катинські розстріли військовим злочином. 

Детальніше про масові убивства 1940 року читайте за темою "Катинь"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.