Спецпроект

Музей історії Києва зустрів десятитисячного відвідувача. ФОТО

Музей історії міста Києва в п'ятницю відвідав десятитисячний відвідувач. Ним стала киянка, мешканка Солом'янського району Марія Волошина.

Про це повідомляє прес-служба КМДА.

"Тільки два тижні тому відбулося відкриття Музею після восьмирічної перерви в роботі, а сьогодні він вітає свого десятитисячного відвідувача", - зазначив заступник голови КМДА Леонід Новохатько.

З нагоди ювілейного відвідування гостя отримала запрошення з відповідним написом і книгу "Особняки Києва".

Крім того, вона стала володаркою квитка на двох, що дає право безкоштовного відвідування всіх відділень Музею історії міста Києва протягом року.

Музей історії міста Києва

У травні Попов урочисто відкрив музей історії міста Києва. Серед експонатів - археологічні пам'ятки часів Київської Русі, барельєф архангела Михаїла з міської ратуші, особисті речі видатних киян, живопис, твори мистецтва. Вхід до Музею історії Києва коштує 35 грн для дорослого, 15 грн для дітей.

При цьому колишні директори музею стурбовані подальшою його долею. Створений рішенням уряду УРСР в 1978 році, музей спершу розміщувався у так званому "будиночку Петра І-го" на Подолі, а в 1982-му з нагоди святкування 1500-річчя Києва переїхав у Кловський палац на Липках.

У травні 2004 року будівлю Кловського палацу передали Верховному Суду, а музей переїхав на верхні поверхи Українського дому. З того часу МІК не має можливості організувати повноцінну експозицію.

Сьогодні Музей історії Києва - це фондосховища в Українському домі, в "будиночку Петра", це музеї-філії і новозбудована будівля для виставок на "Театральній".

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.