Гостиний Двір і Генуезьку фортецю хочуть відновити в Реєстрі пам'яток

Колегія Головної Ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) розглянула питання повернення Гостинного двору та Генуезької фортеці до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

Про це повідомив член Головної ради УТОПІК, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, УТОПІК подав документи з цього приводу до Міністерства культури України.

"Дивовижно, що Генуезька фортеця була не в реєстрі, - зазначив Бригинець. - Усі одностайно підтримали її включення. Що стосується Гостинного двору, то його пропонується внести не як пам’ятку історії, а як пам’ятку містобудування".

Дивіться також:

Республіка Гостиний Двір. СЛАЙДИ

Історія Гостиного Двору. ФОТО

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.