Спецпроект

В будинку-музеї Чехова - нова виставка

9 вересня в Будинку-музеї Антона Чехова відбудеться вечір, присвячений дню новосілля письменника на Білій дачі.

Про це повідомляє Кримське інформаційне агентство.

 

За словами директора будинку-музею Олександра Титоренка, спеціально до цієї дати відкриється нова виставка з фондів будинку-музею - "А.П. Чехов і Московський Художній театр".

"На ній будуть представлені справжні фотографії з автографами К.С. Станіславського, В.І. Немировича-Данченка, В.І. Качалова, М.П. Ліліна та інших великих майстрів сцени", - пояснив Олександр Титоренко і додав, що за традицією учасниками святкового вечора п'ятий рік поспіль стануть студенти Дніпропетровського театрально-художнього коледжу.

У їх виконанні відбудеться прем'єра вистави "Пропозиція: до і після" за творами А.П. Чехова. Вхід вільний.

Будинок-Музей Чехова розташований у місцевості Чехове (Ялта), де письменник провів останні роки життя. Сюди А.П.Чехов вирішив переїхати з Москви за станом здоров'я. Наприкінці 1898 року письменник купив тут ділянку землі, на якій посадив сад і побудував будинок.

Будинок був побудований за проектом архітектора Л.Н.Шаповалова. 9 вересня 1899 року Чехов переїхав у Ялту разом із сестрою Марією Павлівною й матір'ю Євгенією Яківною. Саме тут були написані такі знамените оповідання "Дама із собачкою", п'єси  "Три сестри" і "Вишневий сад".

 

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.