Міністерство культури: використання металошукачів упорядкують

Мінкульт вже підготував проект нормативного документу, яким має бути впорядковано використання населенням детекторів металу. Таким чином влада розраховує боротися з "чорними археологами".

Про це розповів міністр культури Михайло Кулиняк.

Чиновник не деталізував плановані заходи, але запевнив, що документ розроблявся спільно з Інститутом археології Національної академії наук та іншими відомствами.

Разом із розробкою проекту про обмеження використання металошукачів першочерговим завданням Кулиняк назвав підготовку експертів для митної служби "з метою недопущення порушень законодавства у сфері ввезення та вивезення культурних цінностей". 

Як відомо, у листопаді 2011 року нардеп Вадим Колесніченко зареєстрував у ВР проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність за використання металодетекторів за відсутності дозволу - штраф 17 тисяч грн із конфіскацією приладу або до 5 років тюрми. У лютому проект було знято з розгляду.

Читайте також:

Заборонити металошукачі. Чи порятує це археологічні скарби?

Лопатою і детектором. "Чорні археологи" замінюють офіційних 

Місця боїв СС "Галичина" копані-перекопані. ФОТО

Як у Швеції вперше порушили справу проти "чорних археологів"

Викопаний архів УПА продають за 500 тисяч. ФОТО

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.