Спецпроект

КУЛИНЯК РОЗПОВІВ, ЯК ПОКРАЩУВАТИМЕ МУЗЕЇ

Відповідно до закону "Про державні цільові програми" урядом підготовлено проект Концепції державної цільової програми розвитку музейної справи на період до 2018 року.

Про це повідомив міністр культури Михайло Кулиняк в "Урядовому кур'єрі".

За словами чиновника, з вересня цього року розпочинається грунтовне дослідження стану музейної системи.

"Всі музеї до районного рівня отримають відповідну анкету, - обіцяє міністр. - Дослідження триватиме два місяці, зібрану інформацію буде покладено в основу докладного проекту Державної програми, в якому вже потрібно зазначати конкретні заходи і цифри".

Кулиняк назвав кілька "головних пріоритетів", на які буде спрямовано Державну цільову програму в наступні п’ять років:

— захист майнових комплексів музейних установ, розв’язання проблем з належним оформленням майнових прав на земельні ділянки та приміщення;

— поліпшення умов зберігання музейних зібрань - стану приміщень, забезпечення систем охорони, стану фондосховищ, встановлення відповідного обладнання для підтримки температурно-вологісного режиму тощо;

— розвиток реставраційної галузі. Зокрема передбачається забезпечити новим приміщенням Національний науково-дослідний реставраційний центр і створити "систему підготовки реставраторів" в Україні;

— підготовка кадрів для музеїв (щоб не відбулося різкої зміни поколінь, внаслідок чого може бути втрачено накопичені знання і досвід);

— упровадження електронного обліку музейних пам’яток (встановлення державних стандартів обліку, комплектування музеїв технічними засобами та програмним забезпеченням);

— активізація обміну виставками між музеями різних регіонів;

— підвищення статусу музейної професії (у тому числі і за рахунок покращення державного фінансування та підвищення заробітної плати музейних фахівців)

та інші заходи.

Міністр не повідомив, скільки буде коштувати реалізація такої державної програми.

Також Кулиняк повідомив, що на 13 грудня цього року заплановане проведення Національного музейного форуму України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.