Краєзнавець виграв суд у губернатора Сумщини

Екс-керівник редакційно-видавничої групи Сумської ОДА, краєзнавець Олег Корнієнко виграв суд у своїх колишніх роботодавців, які звільнили його "за інше бачення історії".

Тепер його зобов'язані відновити на роботі, повідомляє "Панорама".

Також Зарічний районний суд зобов'язав ОДА поновити Корнієнка на посаді виплатити 4,1 тис. грн. зарплати за вимушений прогул.

Суддя Ірина Климашевська визнала неспроможними доводи представників ОДА про те, що звільнення Корнієнка було пов'язано з реорганізацією групи.

Сам історик і голова Сумської обласної організації Спілки краєзнавців України стверджував, що він був звільнений за політичними мотивами, оскільки його бачення історії не збігалося з таким у його безпосереднього начальства. Реорганізація ж групи була проведена виключно для того, щоб виправдати його звільнення.

Представники адміністрації не змогли повідомити, чи будуть вони подавати апеляцію на це рішення.

Як відомо, у грудні 2010 року з подачі голови Сумської ОДА Юрія Чмиря було звільнено директора держархіву Сумщини Геннадія Іванущенка - дослідника Голодомору і визвольних рухів.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.