Спецпроект

Визначено 5 музеїв, які позмагаються за грант Ахметова у 10 мільйонів

Завершилося засідання експертної ради проекту "Динамічний музей" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України", рішенням якого були визначені 5 українських музеїв з 25 зареєстрованих на розгляд.

Про це повідомляє кореспондент "Історичної Правди".

Тепер ці музеї продовжать суперництво за основний грант проекту "Динамічний музей" у розмірі 10 млн грн, спрямований на модернізацію музею, оновлення підходів і методів роботи і формування власного бачення розвитку протягом наступних трьох років.

Крім того, ще два музеї з "короткого списку" отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен на реалізацію окремих компонентів проекту.

Основний музей-реципієнт співпрацюватиме зі спеціально призначеним експертом-фасилітатором, завданням якого буде постійне консультування і надання фахової підтримки (професійні контакти, досвід і пр.) команді проекту.

"Короткий список" обраних музеїв (за абеткою):

1. Державний природничий музей Національної академії наук України у Львові. Проект "Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею".

2. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького. Проект "Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії".

3. Донецький обласний краєзнавчий музей. Проект "Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями".

4. Музей книги і друкарства (Київ). Проект "Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України".

5. Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара» (Київ). Проект "Актуальний Музей: стратегія динамічного розвитку".

Грантоотримувачів визначила спеціально створена експертна рада, який засідає у два етапи. Вчорашня рада у складі 5 українських експертів (Зеновій Мазурик, Юлія Литвинець, Світлана Остапова, Владислав Піоро, Олеся Островська-Люта) визначила шорт-лист з перерахованих музеїв.

На другому етапі два іноземних і три українських експерти виберуть трьох переможців.

"Зробити вибір було дуже складно: часто доводилося вибирати між хорошим і дуже хорошим, - зазначила керівник проекту "Динамічний музей" Олеся Островська-Люта. - Це був дійсно важкий вибір - і професійно, і емоційно. Наші музеї, у всякому разі, ряд музеїв у різних регіонах, готові до позитивних змін і готові працювати на це".

Остаточне рішення експертної ради буде оголошено 2 листопада 2012 року. У період з середини вересня до середини жовтня цього року відбудуться моніторингові візити в ці п'ять музеїв з метою оцінки їхнього потенціалу та здатності реалізувати запропоновані проекти.

Як відомо, фонд "Розвиток України" оголосив про конкурс у рамках проекту "Динамічний музей" у березні цього року.

Проект "Динамічний музей" покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, запровадження PR- та фандрейзингових складових роботи).

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.