Спецпроект

Янукович і Коморовський відкриють "недоведений" пам'ятник у Биківні

Президенти Польщі та України урочисто відкриють польський військовий цвинтар у Биківні. Український інститут національної пам'яті каже, що там лежать не тільки поляки і не тільки військові.

Президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський 20-21 вересня візьмуть участь у врочистостях у Биківні, де "лежать останки понад трьох тисяч жертв катинського злочину".

Про це повідомляє Польське радіо з посиланням на Польську пресову агенцію.

Польський військовий цвинтар у Биківні буде четвертим "катинським цвинтарем" - поряд із кладовищами у Катинському лісі, Мєдному (Росія), Харкові-П’ятихатках.

Цвинтар розташований на територї Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", на місці поховання жертв катинського злочину з так званого "українського списку". Рідні близьких вперше за 72 роки зможуть побачити таблиці із прізвищами своїх рідних.

Катинський злочин - масове вбивство польських громадян, здійснене службовцями НКВД на підставі рішення Політбюро ЦК більшовицької партії від 5 березня 1940 року. Тоді розстріляно понад 21 тисячу польських військовополонених та представників польської інтелігенції, яких було взято у полон після вторгнення Червоної Армії до Польщі 17 вересня 1939 року.

В’язнів тримали і вбивали у різних місцях, зокрема у Козельську, Осташкові, Старобільську, Биківні та ін.

Як відомо, Український інститут національної пам'яті просив польську сторону утриматись від вживання словосполучення "український катинський список", оскільки злочини здійснювала не українська, а радянська влада.

Також УІНП просив утриматися від застосування "нічим не обґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні" - оскільки серед репресованих громадян міжвоєнної Польщі були не тільки поляки, але й українці, євреї та інші нації. Так само серед знищених людей були не тільки польські військові, але й діячі ОУН, українські комуністи, єврейські активісти, підприємці різних націй тощо.

УІНП підкреслював, що цифра у 3,5 тисячі убитих польських офіцерів, озвучена польською стороною, не доведена документальними й археологічними джерелами.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.