Пам'ятник морякам на Подолі прибрали задля торгового центру?

Під час реконструкції Поштової площі в Києві прибрали пам’ятник "Загиблим морякам Дніпровської флотилії під час оборони Києва".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, пам′ятник, який стояв на набережній Дніпра з 1979 року, демонтують, щоб звільнити місце для будівництва торгівельного центру.

Пам'ятник дніпровським морякам на Поштовій площі. Фото: kievmonument.narod.ru

"Уявіть собі, що для того, щоб побудувати черговий вертолітний майданчик на схилах Дніпра, якоїсь ночі демонтують пам’ятник святому Володимиру, а потім встановлять його десь на Оболоні, - сказав Бригинець. Невже ми дочекаємося, що одного разу розберуть Києво-Печерську Лавру і ніхто не дасть щодо цього пояснення?"

Набережна Поштової площі і пам'ятник морякам (праворуч) у 1985 році. Фото: Ґордон Стюарт

Депутат наголосив, що на обговорення виносилося два проекти реконструкції Поштової площі. Один з них (дешевший) не передбачав знесення пам’ятника, а другий - дорожчий, що передбачає зведення на площі трьохрівневого торговельного центру, потребує знесення пам’ятника.

Фото Дмитра Ларіна з того ж ракурсу. Травень 2012 року. Пам'ятник іще на місці

"Дивує також те, що про інцидент досі мовчить, приміром, Комуністична партія, яка завжди гостро реагує на подібні речі, - зазначив Бригинець. - Як на мене, очевидна змова комуністів і чиновників КМДА. Якщо вже комуністи і Попов вміють так тісно співпрацювати, то можливо, влада наважиться на те про, що давно мріють кияни – перенесе в інше місце пам’ятник Леніну з бульвару Шевченка".

За словами депутата, пам'ятник планується перенести на набережну Дніпра біля метро "Дніпро".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.