Спецпроект

ОФІЦІЙНО ВІДКРИЛИ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ КИЄВА

У Києві відкрилися два музеї - "Музей історії міста Києва" та "Музей історії шістдесятництва". На відкриття Музею історії Києва місто витратило 5,5 млн грн. В експозиції - 600 експонатів із 372 тисяч. У травні Попов уже урочисто відкривав обидва музеї.

Про це повідомляє РБК із посиланням на голову КМДА Олександра Попова.

"Кошти, які ми витратили з бюджету, - це 5,5 млн грн для того, щоб виставити обладнання і експозицію і таким чином відкрити музей, - зазначив Попов. - У залах "Музею історії міста Києва" виставлено 600 експонатів із 372 тисяч, які знаходяться у фондах музею".

Серед експонатів - археологічні пам'ятки часів Київської Русі, барельєф архангела Михаїла з міської ратуші, особисті речі видатних киян, живопис, твори мистецтва. 

Вхід до Музею історії Києва коштуватиме 35 грн для дорослого, 15 грн для дітей.

Музей історії шістдесятництва створений на основі колекції, зібраної членами громадської організації "Музей шістдесятництва", яка налічує понад 20 тисяч експонатів. Він розташований на вулиці Олеся Гончара, 33.

Серед експонатів - зразки самвидаву, картини, рукописи і друковані видання, а також унікальні фотографії і особисті речі шістдесятників.

"Музей шістдесятництва - це тема, яка цікавить українську інтелігенцію, і ми хотіли розповісти правду про той час", - зазначив голова КМДА.

Музей шістдесятництва - розповідь про заклад його директора. ФОТО

Музей шістдесятництва є філією Музею історії Києва. До понеділка вхід у музей вільний, а з понеділка квиток буде коштувати 25 грн, пільговий - 10 грн.

Музей історії Києва відкрився на місці скандальної забудови на Хмельницького, 7, біля метро "Театральна".

Відкриття музеїв приурочено до святкування Дня незалежності України.

Як відомо, у травні 2012 року Олександр Попов уже врочисто відкривав Музей історії Києва і Музей шістдесятництва. Але одразу після церемонії музеї були зачинені на ремонт.

Музей історії Києва заснований у 1978 році. З 1982-го музей працював у Кловському палаці на Липках.

У 2004-му приміщення палацу передали Верховному суду України, а музей "тимчасово" залишився без власного приміщення. З 2004 року музей не мав можливості проводити повноцінну виставкову діяльність. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра на Подолі, намагалися виселити.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції стверджували, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів. Зараз у фондах музею — 250 тисяч експонатів.

Читайте також: "Екс-директори Музею історії Києва: "Музей хочуть розформувати"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.