З Москви до Парижу вирушив кінний похід козаків. ФОТО

З Москви до Парижа вирушили учасники кінного походу на честь 200-річчя перемоги у війні проти Наполеонівської Франції 1812 року. Вони проїдуть шість країн і прославлятимуть козацьку звитягу.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на ІТАР-ТАСС.

"Це унікальний захід з культурної та історичної точки зору, - зазначив автор ідеї кінного переходу Павєл Мощалков. - Крім цього, ми підтримуємо унікальну донську породу коней. Адже за часів воєн 1812-1814 років вони входили до складу царської кінноти і демонстрували відмінні результати не тільки в боях, а й в господарстві".

Маршрут походу повторить шлях, який пройшла армія Російської імперії в 1812-1814 рр., – від Москви до Парижа територією шести держав: Росії, Білорусії, Польщі, Литви, Німеччини та Франції.

 Фото: Наталья Колєснікова (epochtimes.ru)

Загін складається з 23 донських козаків, які проїдуть цей шлях на конях донської породи.

Впродовж всього маршруту будуть проходити конференції, круглі столи й семінари історичної та культурологічної спрямованості, а також костюмовані вистави, концерти, виставки "Мобільного музею".

 Відправлення з меморіального парку на Поклонній горі в Москві

Фінальною точкою походу стануть урочисті заходи, які пройдуть у Фонтенбло, де була резиденція Наполеона. Зокрема відбудеться урочистий концерт, а також благодійний аукціон, на якому будуть представлені коні донської породи, які пройшли весь маршрут.

Козаків проводжав військовий аташе Франції в Росії полковник Філіп Деспінуа - оскільки "захід заплановано як марш миру і пам'яті солдатів".

 В 1814 році армія союзників (королівство Прусія, Російська імперія, Австрійська імперія) на чолі з імператором Олександром І увійшла в Париж. Столиця Франції була захоплена неприятелем уперше з XV сторіччя

Як відомо, у квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном.

 Імператорська медаль за взяття Парижа. Вручалася з 1826 до 1832 рр.

Влада Білорусі уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року". В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.