ЗАКРИЛИ ПРИВАТНИЙ МУЗЕЙ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Музей трипільської культури "Прадавня Аратта - Україна" у Трипіллі змусили припинити діяльність через зміну власника будівель музею. На сьогодні експозиція музею недоступна для відвідувачів.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, до якого звернувся колектив музею.

"Цей музей став символом трипільського минулого України, - вважає депутат. - Якщо він припинить свою діяльність, це стане ударом по нашій історичній пам’яті і туристичній структурі Київщини".

Депутат зауважив, що нищення закладів культури відбувається по всій Україні: звільняють небайдужих керівників, приватникам продають пам’ятки музейних комплексів, в цьому випадку відбулося рейдерське захоплення музейного закладу.

Приватний історико-археологічний музей "Прадавня Аратта – Україна" в с. Трипілля існує сім років, і знаходиться поблизу місця, де київський археолог Вікентій Хвойка відкрив трипільську археологічну культуру.

Музей має унікальну колекцію артефактів VI-III ст. до н.е., експозиція складається з 500 експонатів. За час діяльності його відвідало 200 000 осіб.

Читайте також: "Фальсифікаціям - ні. Про трипільську культуру та "арійство"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.