У Пересопниці знайшли середньовічні жіночі прикраси

У Рівненській області на території культурно-археологічного комплексу "Пересопниця" знайдено нові археологічні пам’ятки.

Про це повідомляє "Рідна.ua" із посиланням на директора культурно-археологічного комплексу "Пересопниця" Миколу Федоришина.

За його словами, серед знахідок чимало жіночих прикрас періоду Київської Русі.

Найцікавішою із знахідок, на думку директора, є бронзова фібула у формі ромбу. У княжі часи її використовували як брошку-застібку, яку зазвичай носили на плащах.

Унікальність прикраси полягає в тому, що вона збережена повністю, адже, як правило, археологи виявляють лише фрагменти фібул. У Пересопниці її знайшли на теренах княжого дитинця, тож, найімовірніше, прикраса належала боярині, зазначив Федоришин.

За його словами, культурний шар тут дуже багатий для пошуків археологів, тому чимало знахідок виявляють буквально на поверхні. І саме археологічна привабливість цієї території становить інтерес для багатьох туристів, додав він.

"Нині в музеї відкрилася експозиція жіночих прикрас давньоруського періоду, - сказав Федоришин. - Сформована вона на основі місцевих знахідок — перснів, браслетів, підвісок".

Культурно-археологічний комплекс "Пересопниця" було відкрито за участі президента Януковича у серпні 2011 року з нагоди 450-річчя Пересопницького Євангелія. Він включає музей Першокниги, експозиції про історію села та музейний комплекс просто неба "Княже місто".

Пересопниця - колишнiй центр удiльного князiвства в XII-XIII столiттях, перша лiтописна згадка про мiсто датується 1149 роком.

Пересопницьке Євангелiє стало першим перекладом Святого Письма на мову, близьку до народної. Над книгою працювали настоятель Пречистинского монастиря Григорiй i чернець цiєї обителi Михайло Василевич. Книгу замовила i дала грошi на її перепис княгиня Анастасiя Заславська.

Робота над Євангелiєм тривала з 1556 до 1561 років.

Зараз манускрипт зберiгається в Нацiональнiй бiблiотецi iм. В. Вернадського НАНУ. З 1991 року на Пересопницькому Євангелiї президенти України присягають на вiрнiсть народовi України.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.