Спецпроект

У Німеччині вийшла книга про "затятого злочинця" Сталіна

У Німеччині розгорілась дискусія щодо того, як оцінити режим Сталіна. Причиною для цього стала нова книга відомого східноєвропейського історика Йорґа Баберовскі.

 

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Історик є безкомпромісним у своєму аналізі. Він зазначає, що Сталін був пристрасним та безжалісним психопатом, деспотом, який вбивав відповідно до встановлених ним же квот, не жаліючи нікого; він сіяв страх, жах та недовіру у своєму найближчому оточенні та подав суспільству культуру руйнування та терору.

Для Баберовскі людина, яка перетворила Радянський Союз на "імперію параної" з 1927 року аж до своєї смерті 1953-го, є вбивцею, який знайшов радість у руйнаціїі та болю. Він є "затятим злочинцем", чиє перебування при владі було відзначене безмежним жахом, і який не робив відмінності між друзями і ворогами.

15 гріхів Канібалісімуса. Про злочини, які вчинив Сталін

Загалом в такій імперії вбивств немає місця для політичних або економічних успіхів і позитиву. Швидше за все, там було місце тільки для голоду в результаті абсолютно хибної економічної політики, висилки, експлуатації природних ресурсів, руйнування сільської культури, загального підкорення партії і державним установам відповідно до волі диктатора, залякування, доносів, тортур, насильницьких "зізнань", показових судових процесів і беззаперечної лояльності чиновників.

Одним розчерком пера Сталін відсилав невинних людей на смерть, а іноді навіть кілька тисяч на день. У той же час, він казав своєму найближчому оточенню, що ніхто не зникає з його поля зору.

"Він наказував вбити когось, і при цьому показував іншим, що станеться, якщо вони не будуть підкорятись йому", - зазначає Баберовскі. Навіть люди, які були найближче до владної верхівки, не були в безпеці. "Міністр сьогодні, мертвець завтра - це була жахлива непередбачуваність системи", - вважає історик.

Кілька людей створили справжнє пекло для багатьох. Серед небагатьох були ті, хто отримав вигоду – технічна еліта, деякі художники та люди, які пристосувались до політичної ситуації.

"Геноциди Сталіна". Як з українців робили радянських людей

На відміну від Голокосту в Німеччині, росіяни так і не покінчили зі сталінською епохою, ні в СРСР, ні в Росії після падіння "залізної завіси".

"Люди, які вшановують Сталіна, вшановують втрачену імперію і не пам'ятають страждань сталінської епохи", - коментує Баберовскі. Він додає, що люди в Росії хотіли б знову пишатися воєнними перемогами, тому в центрі уваги зазвичай ставляться успішні військові операції "верховного головнокомандувача товариша Сталіна".

За словами історика, росіяни з труднощами бачить позитивну сторону мирних реформ, і реформи не можуть бути нав'язані ззовні.

Читайте також: "36% українців вважають Сталіна великим вождем"

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.