До організації ЄС, яка вивчає злочини тоталітаризму, приєдналися українці

Центр досліджень визвольного руху (ЦДВР) та Меджліс кримськотатарського народу стали членами Платформи європейської пам’яті та сумління.

Про це "Історичній Правді" повідомили в ЦДВР.

Учасники Платформи європейської пам'яті та сумління (ПЄПС) — урядові, музейні, академічні та громадські інституції 13 країн Європи, а тепер і України — поширюють інформацію про діяльність тоталітарних режимів, вшановують пам’ять жертв і розпочали створення наднаціональної судової інституції для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

Робота Платформи підтримується Європейським парламентом.

"Прийняття українських організацій до Європейської платформи пам’яті і сумління — сигнал, що Європа продовжує з Україною розмову про цінності, - зазначив голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович. - Об’єднана Європа будується на спільному баченні минулого, яке засуджує тоталітарні практики і тим самим гарантує їх неповторення".

За словами представників ЦДВР, завдання Центру не лише у вивченні історії, але й у дослідженні того, як політика історичної пам’яті допомагає країнам Центральної та Східної Європи долати наслідки тоталітаризму та творити демократичні суспільства. Тому організація і долучилася до Платформи.

Разом із ЦДВР та Меджлісом до ПЄПС прийнято ще 6 організацій із Німеччини, Чехії та Латвії.

Платформу європейської пам’яті та сумління було створено у жовтні 2011 року. Тепер ПЄПС об’єднала 29 державних установ із 14 країн Центральної та Східної Європи. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.

"Наша організація матиме певний ухил щодо поширення знань про тоталітарні режими на Захід, де це знання набагато слабкіше, - сказав тоді один із членів Платформи, заступник директора музею Варшавського повстання (Польща) Павел Укельський. - На Заході часто забувають про те, що в минулому столітті існувало не єдине абсолютне зло, яке було представлено нацизмом, але було й інше, яке представляв радянський комунізм".

У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.