Міліція підтвердила, що Андріївський узвіз уже не є пішохідним

На Андріївському узвозі в Києві встановлено знак "Рух заборонено", який згідно з Правилами дорожнього руху дозволяє проїзд транспорту.

Така відповідь надійшла від Управління державної автомобільної інспекції у відповідь на запит голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександру Бригинцю.

Державтоінспекція повідомила, що на Андріївському узвозі встановлено дорожні знаки "Рух заборонено" і "Тупик", що мають обмежувати рух на ділянці від вул. Володимирської до вул. Боричів тік.

Разом із тим, відповідно до вимог розділу 33 Правил дорожнього руху України дія дорожнього знаку 3.1 "Рух заборонено" не поширюється на транспорті засоби, що належать та обслуговуються громадянами, які проживають або працюють у цій зоні. А також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.

Бригинець наголосив, що у відповіді Державтоінспекції йдеться також про те, що відповідно до встановлених знаків Андріївський узвіз не є пішохідною зоною.

"Це дивно, адже до реконструкції Андріївський узвіз мав статус пішохідної вулиці, - зазначив депутат. - Хто змінив відповідний статус, якщо Київрада ніякого рішення щодо цього не приймала?".

Крім того, у 2004 році з метою виключення наскрізного руху на Андріївському узвозі в районі будинку №34 були встановлені фізичні перешкоди для авто, які зараз відсутні. Куди і за допомогою кого вони зникли, міліція не знає.

Нагадаємо, у червні цього року Державна будівельно-архітектурна комісія заявила про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

 

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.