Російське ТБ розповідає про "извращение русской истории". ВІДЕО

Державний Перший телеканал Росії показав новинний сюжет про мовні баталії в Україні. Російські телевізійники кажуть про "роки насильницької українізації, спотворення історії, брехню про геноцид і бендерівців" тощо. Також говорять про 20 млн росіян в Україні, у той час як за переписом їх 8 млн.

Державний Перший канал Росії нарахував "на Україні" 20 мільйонів росіян, а також заявив про роки насильницької українізації і перекручуванні російської історії в країні.

"Показово, що за роки насильницької українізації, коли в країні, де проживають більше 20 млн росіян, примусово повсюди насаджувалася українська мова і спотворювалася російська історія, прищеплювалася брехня про геноцид українців і героїзм бендеровцев, не було з боку російськомовних і сотої долі тих пристрастей, як сьогодні", - повідомив ведучий у студійній підводці до сюжету.

На думку російських телевізійників, "всі й так знали, чому Микола Васильович Гоголь свої твори писав російською, а застольні пісні співав українською".

Близько 55% населення "говорят на мове", підкреслює кремлівське ТБ

В самому сюжеті смакують деталі бійок між провладними та опозиційними депутатами у ВР. Та чого там, на мітингах у Києві "бійки зав'язуються практично на кожному кроці".

Коментатори з Севастополя кажуть, що нарешті їм не прийдеться перекладати інструкції до ліків і розповідають страшні історії про стареньких родичів, які через державний статус української мови купили в аптеці аміак замість перекису водню і "використали його, приклавши до рани".

У МЗС України порадили сусідам "більш зважено підходити до коментарів із зазначених питань".

Як відомо, згідно з переписом населення 2001 року, в Україні проживає трохи більше 8 млн росіян (17% від усього населення).

P.S. Стало відомо, що ведучий Пьотр Толстой, який готував підводки до сюжету, звільнився з телеканалу. Випуск про "насильницьку українізацію" став останнім в його роботі на Першому.

Дивіться також:

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

"Грушевский создал мову". Агітпроп російських інформагенцій

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до екстремізму. СПИСОК

Патріарх Кирил: "Розпад Союзу - це крах історичної Росії"

Спільному підручнику з історії заважає націоналізм - МЗС Росії

59% українців вважають, що Голодомор був геноцидом. СОЦІОЛОГІЯ

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.