Плакат "Донецької республіки" - рімейк із нацистського. ФОТО

Так звана "Донецька народна республіка" виготовляє агітпродукцію, обробляючи у фотошопі передвиборчі плакати гітлерівської Націонал-соціалістичної робітничної партії Німеччини (НСДАП) 1930-х років. Змінюються тільки написи, естетика та ж.

Про це повідомляє rufabula.

Видання наводить скріншот із пабліка "Донецкая республика" вКонтакті.

Плакат "За вільний Донбас!" є відредагованим у фоторедакторі плакатом "Ми - пробуджені робітники!".

Це передвиборчий плакат нацистської партії НСДАП на виборах до рейхстагу 1932 року - передостанніх вільних парламентських виборах у Німеччині перед приходом нацистів до влади.

 

У 2011 році газета "Коммунист Крыма" надрукувала іронічний вірш "Ах, яка була держава", який прославляв Третій рейх. Але комуністи прибрали з вірша останні рядки і назвали його "Я хочу в СССР", при цьому весь націонал-соціалістичний пафос зберігся.

Дивіться також:

Гітлер вітає Сталіна в газеті "Правда". СКАНИ

Росія попросила світ не порівнювати СРСР і Третій рейх

Донецькі шахтарі спалили радянський і гітлерівський прапори. ВІДЕО

Фашизм повертається в Україну, цього разу зі Сходу

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.