Андріївську і Кирилівську церкви не взяли до Світової спадщини ЮНЕСКО

На сесії комітету Світової спадщини ЮНЕСКО в Санкт-Петербурзі було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, який звернувся до генерального директора ЮНЕСКО Ірини Бокової з проханням розглянути відповідні питання на черговій сесії Комітету Світової спадщини.

За словами Бригинця, відмова у наданні статусу пов’язана з халатним ставленням київської влади до інших об’єктів культурної спадщини в Києві – до Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

"Серед пропозицій ЮНЕСКО, які повністю будуть обнародувані на офіційному сайті через два тижні, прозвучала пропозиція демонтувати кілька новобудов на схилах Дніпра, - зазначив депутат. - Я не бачив остаточної резолюції, але сподіваюсь, що серед зазначених об’єктів, які треба знести, буде і президентський універсам-ветродром на Парковій дорозі".

За словами депутата, комітет однозначно дав зрозуміти, якщо Україна ігноруватиме вимоги світових експертів, то "ми так і залишимося країною з найменшою кількістю" об’єктів культурного значення у Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

Нагадаємо, в перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна в цьому переліку представлена шістьма матеріальними об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.