Спецпроект

Музейники передали прохання про свого лобіста в партійні офіси

Звернення музейників із закликом включити до виборчих списків кандидата від музейної спільноти були передані в центральні офіси політичних партій, які братимуть участь у парламентських виборах в жовтні 2012 року.

Про це ІП повідомили ініціатори звернення.

Зокрема, листи були направлені:

 

- Кличку В.В., лідеру партії "УДАР"
- Яценюку А.П., керівнику ради Об’єднаної опозиції, лідеру партії "Фронт змін"
- Турчинову О.В., першому заступнику голови партії "Батьківщина"
- Королевській Н. Ю., лідеру партії "Україна – Вперед!"
- Тягнибоку О.Я., лідеру партії "ВО "Свобода"
- Азарову М.Я, голові Партії Регіонів
- Симоненку П.М., лідеру Комуністичної партії України

Ініціативна група музеїв України наразі чекає, яка з політичних партій та хто з керівників першим зреагує на заклик.

Нагадаємо, 26 червня представники музеїв України оприлюднили відкритий лист до партій – учасниць парламентських виборів 2012 року з закликом включити до виборчих списків кандидата, обраного музеями на галузевих "праймеріз".

Лист був опублікований від ініціативної групи у складі 23 осіб, до якої увійшли керівники та співробітники 19 музеїв з Києва, Одеси, Дніпропетровська, Львова, Чернігова, Рівного, Кіровограда, Чернівців, Донецька та Тернопільщини, а також представники музейних організацій – Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), Українського центру розвитку музейної справи, Асоціації працівників музеїв технічного профілю, Львівської міської громадської організації "Асоціація музеїв і галерей" тощо.

З моменту підписання Звернення до ініціативної групи долучилися ще 23 співробітники музеїв України (директори, наукові співробітники, заступники директорів).

На сьогодні Звернення підтримали 46 співробітників 36 музеїв України з 14 регіонів, зокрема, Києва, Одеси, Дніпропетровська, Львова, Чернігова, Рівного, Кіровограда, Чернівців, Донецька, Тернопільщини, Херсона, Бердянська, Луцька, Ужгорода тощо, а також Національного науково-дослідного реставраційного центру та 4 музейних організацій.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.