Київська влада хоче пішохідний маршрут схилами Дніпра. ФОТО

Столична влада хоче зробити великий пішохідний маршрут від Пейзажної алеї до Києво-Печерської лаври - щоб можна було гуляти, не спускаючись до транспортних артерій.

Про це повідомляє прес-служба голови постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександра Бригинця.

За словами депутата, між Володимирською гіркою, Філармонією і аркою Дружби народів хочуть побудувати міст, щоб люди, не спускаючись у підземний перехід, могли перейти з одного пагорба на інший.

"На малюнках він виглядав жахливо: це такий тарган - рівна лінія з кількома рубаними опорами, - зазначив Бригинець. - Сама по собі ідея хороша: міст дійсно потрібен, але той варіант, який поки що пропонується, навряд чи сподобається киянам. Крім естетичної непривабливості, цей міст, як і Міст кохання [над парковою дорогою - ІП], приховує в собі небезпеку суїцидів чи випадкових падінь".

Депутат стверджує, що разом із художником-монументалістом Анатолієм Гайдамакою розробив альтернативний проект мосту і цілої системи навколо нього.

 Фото: texty.org.ua

"Міст починається з краю Володимирської гірки, людина йде по дорозі і потім потрапляє в скляну трубу, куди можна зайти з будь-якої точки, тому що опори є і ліфтовими шахтами. Так над Володимирським узвозом буде відкрита чудова панорама Києва. Крім того, це пряма дорога до Дитячого театру, куди взимку досить важко підніматися дітям і дорослим. Яма між Українським домом та парком - єдина перешкода, яка розриває туристичний прохід до Лаври", - описує свій проект автор.

На його думку, найперспективніший пішохідний туристичний маршрут може починатися від Золотих воріт до Софії, далі пам'ятник Богдану Хмельницькому, Михайлівський собор, Княгиня Ольга, Володимирська гірка, Святий Володимир.

А для його продовження схилами Дніпра якраз і потрібен запланований міст.

Раніше повідомлялося, що на схилах Дніпра вздовж Паркової алеї між стадіоном "Динамо" та майбутнім вертолітним майданчиком Януковича планується будівництво двох шестиповерхових житлових будинків.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.