Представники влади вшанували жертв війни 1941-45 рр.

Президент Віктор Янукович, голова ВР Володимир Литвин і прем'єр-міністр Микола Азаров поклали квіти до могили Невідомого солдата у столичному парку Вічної Слави.

Про це повідомляє офіційний сайт глави держави.

Разом із топ-чиновниками участь у церемонії взяли голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов, голова Київської обласної держадміністрації Анатолій Присяжнюк, урядовці, представники громадських організацій, духовенства, ветерани. 

Присутні вшанували пам'ять полеглих хвилиною мовчання. Рота Почесної варти пройшла перед монументом урочистим маршем.

 "Це одна з найбільших трагедій нашого народу за всю його багатовікову історію, - зазначив у своєму зверненні Янукович. - За три роки гітлерівської окупації люди зазнали неймовірних страждань, принижень та горя, але не підкорилися".

За словами президента, внесок України у розгром нацистської імперії є значним: "Але великими є і жертви: половина із більш ніж семи мільйонів наших земляків, що стали до лав збройних сил, не повернулися до рідних осель".

Сьогодні ж у Києві історики обговорювали початок вторгення нацистів в СРСР. На їхню думку, термін "Велика вітчизняна війна" в українських реаліях вживати не варто, а радше необхідно говорити про німецько-радянську війну.

Як відомо, згідно з указом президента від 17 листопада 2000-го, в нашій державі щорічно 22 червня, в день, коли німецька армія вторглася на територію СРСР, відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.