В Києві може з’явитися Національний музей екранних мистецтв

Відповідне звернення Національної Спілки кінематографістів України було підтримане постійною комісією Київради з питань культури та туризму.

Про це повідомив голова зазначеної комісії Олександр Бригинець.

Депутат зазначив, що згаданий музей повинен мати загальнонаціональний статус, тому комісія прийняла рішення звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням надати новоствореному музею статус національного.

"Якщо ж Кабмін не зможе допомогти в створенні музею, тоді будемо шукати можливості на рівні міста", - зазначив Бригинець.

На думку Спілки кінематографістів, це має бути сучасний аудіовізуальний музей, головні експозиційні зали якого повинні бути площею не менше 500 м² - з великою кількістю моніторів та "екранів, з яких звучала би музика".

В музеї обов’язково мають бути реквізити, які використовуватись у відомих фільмах, костюми, навіть деякі власні речі артистів. Це має бути своєрідний "світ кіно" - щоб відвідувачі, приходячи до музею, потрапляли в певне дійство.

Як зазначив присутній на засіданні член Спілки кінематографістів, ще у 2004 році планувалося, що такий музей увійде до комплексу "Мистецький арсенал". Але все залишилось лише в планах.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.