З ПРИХОДОМ НОВОГО ДИРЕКТОРА З "СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ" ТІКАЮТЬ УЧЕНІ

У Національному заповіднику "Софія Київська" вчора до виконання обов'язків приступила новий генеральний директор Олена Сердюк. Колектив музею налаштований проти неї, побоюючись, що вона закриє науковий відділ заповідника.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на "Комерсант".

"З її приходом буде знищена наукова частина заповідника. Наші побоювання небезпідставні - наприклад, з приходом нового директора Марини Громової в національний заповідник "Биківнянські могили" науковий відділ був повністю ліквідований", - сказав співрозмовник видання.

"У мене немає інформації про те, що там будуть щось закривати. Навпаки, ми будемо розвивати різні напрями в роботі музею", - заявив директор департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкульту Андрій Вінграновський.

Сама Сердюк запевнила ,що "про жодне закриття наукового відділу не йдеться. На найближчому тижні я буду знайомитися з планами науково-дослідних робіт. Ми будемо визначатися, в якому ключі будуть продовжуватися подальші дослідження Софіївського собору".

За її словами, в першу чергу будуть виконуватися рішення наглядової ради "Софії Київської" з питань проведення ремонтно-реставраційних робіт, наукових і археологічних досліджень.

Тим часом провідний науковий співробітник заповідника, доктор історичних наук, професор Надія Нікітенко вже написала заяву про звільнення.

"Нова людина розгорнула таку програму своєї діяльності, що ні про жодну науку й мови бути не може. Адже вона була серед тих, хто таврував нас ганьбою, коли мова зайшла про святкування тисячоліття Софії Київської," - сказала Нікітенко.

Слід зазначити, що у вересні 2011 року пройшли урочисті заходи, пов'язані зі святкуванням тисячоліття Софіївського собору, але при цьому серед істориків досі не існує єдиної думки з приводу дати початку будівництва храму.

Нагадаємо, Сердюк була призначено гендиректором Національного заповідника "Софія Київська" 15 червня наказом міністра культури Михайла Кулиняка.

Як відомо, на початку року Мінкульт звільнив ряд керівників провідних музеїв. Серед них було звільнено й генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.

Також звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Її місце посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

Читайте також: "Музейний заколот. Про звільнення і призначення чільних кадрів галузі"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.