Видали карту київських книгарень 1980 року. Їх було багато. ФОТО

В Могилянці підготували інтернет-карту "Київ книжковий". Автори опрацювали путівник 1980 року, згідно з яким у столиці було 80 книгарень. Кожну з них нанесли на карту - разом із описом із радянського путівника і фотографією цього місця в наш час.

Про це "Історичній Правді" повідомили автори карти.

Під час Олімпійських ігор 1980-го року, які відбувалися в СРСР, у Києві проходили відбіркові футбольні турніри Олімпіади.

Тоді у Києві спеціально видали довідник-путівник “Київ-книжковий”. За даними довідника, в Києві було 80 книгарень.  

1980: закриття Олімпіади в Москві. ВІДЕО

“У вільний від спортивних змагань та їх перегляду час Вас запрошують книжкові магазини Києва”, - звертається до учасників та гостей Олімпіади-80 довідник путівник “Київ книжковий”, спеціально виданий перед іграми.

 Обкладинка оцифрованого путівника

“У місті функціонує близько 80-ти книгарень, серед яких 20 спеціалізуються у торгівлі за окремими розділами літератури”, - описує книжкові реалії радянського Києва путівник.

Книговидання в УРСР. Скільки українською і скільки російською

Путівник зазначає, що лише на Хрещатику - “улюбленій киянами центральній магістралі” - розташовано 5 книжкових магазинів.

 Сторінка з путівника

В електронному видавництві “Кассіопея”, яке створили випускники та викладачі Києво-Могилянської академії, підготували електронну карту “Київ книжковий. Від футбольних змагань Олімпіади-1980 до Євро-2012”, на яку нанесли старі радянські книгарні з “Києва книжкового” та сфотографували те, що знаходиться на їх місці зараз.

Київські трамваї. Як було колись і як стало зараз. СЛАЙДИ

Кожен пункт на карті — місце, де колись був книжковий магазин, із його детальним описом з довідника 1980-го та сучасним фото.

Так виглядає електронна карта. На місці згаданого на попередньому скані магазину "Зміна" в Пасажі тепер розташовано магазин одягу

За словами директора видавництва “Кассіопея” Олександра Костюка, над картою працювали четверо людей.

“З часу Олімпіади книгарень у Києві стало непорівняно менше. Ситуацію, на мою думку, мають виправили електронні книжки та популяризація легальних он-лайн книгарень серед українських читачів”, - зазначив Костюк.

Як виглядали київські гастрономи часів застою. ФОТО

На своїй сторінці у Facebook упорядник карти закликає власників архівних фото надсилати фотокартки старих та нових книгарень у столиці.

Подивитися електронну карту книжкових магазинів Києва 1980 року можна тут.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.