Видали карту київських книгарень 1980 року. Їх було багато. ФОТО

В Могилянці підготували інтернет-карту "Київ книжковий". Автори опрацювали путівник 1980 року, згідно з яким у столиці було 80 книгарень. Кожну з них нанесли на карту - разом із описом із радянського путівника і фотографією цього місця в наш час.

Про це "Історичній Правді" повідомили автори карти.

Під час Олімпійських ігор 1980-го року, які відбувалися в СРСР, у Києві проходили відбіркові футбольні турніри Олімпіади.

Тоді у Києві спеціально видали довідник-путівник “Київ-книжковий”. За даними довідника, в Києві було 80 книгарень.  

1980: закриття Олімпіади в Москві. ВІДЕО

“У вільний від спортивних змагань та їх перегляду час Вас запрошують книжкові магазини Києва”, - звертається до учасників та гостей Олімпіади-80 довідник путівник “Київ книжковий”, спеціально виданий перед іграми.

 Обкладинка оцифрованого путівника

“У місті функціонує близько 80-ти книгарень, серед яких 20 спеціалізуються у торгівлі за окремими розділами літератури”, - описує книжкові реалії радянського Києва путівник.

Книговидання в УРСР. Скільки українською і скільки російською

Путівник зазначає, що лише на Хрещатику - “улюбленій киянами центральній магістралі” - розташовано 5 книжкових магазинів.

 Сторінка з путівника

В електронному видавництві “Кассіопея”, яке створили випускники та викладачі Києво-Могилянської академії, підготували електронну карту “Київ книжковий. Від футбольних змагань Олімпіади-1980 до Євро-2012”, на яку нанесли старі радянські книгарні з “Києва книжкового” та сфотографували те, що знаходиться на їх місці зараз.

Київські трамваї. Як було колись і як стало зараз. СЛАЙДИ

Кожен пункт на карті — місце, де колись був книжковий магазин, із його детальним описом з довідника 1980-го та сучасним фото.

Так виглядає електронна карта. На місці згаданого на попередньому скані магазину "Зміна" в Пасажі тепер розташовано магазин одягу

За словами директора видавництва “Кассіопея” Олександра Костюка, над картою працювали четверо людей.

“З часу Олімпіади книгарень у Києві стало непорівняно менше. Ситуацію, на мою думку, мають виправили електронні книжки та популяризація легальних он-лайн книгарень серед українських читачів”, - зазначив Костюк.

Як виглядали київські гастрономи часів застою. ФОТО

На своїй сторінці у Facebook упорядник карти закликає власників архівних фото надсилати фотокартки старих та нових книгарень у столиці.

Подивитися електронну карту книжкових магазинів Києва 1980 року можна тут.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.