Інститут національної пам'яті запрошує на ще один захід восени

Український інститут національної пам'яті запрошує науковців взяти участь у круглому столі "Національна пам'ять: соціокультурний та духовний виміри".

Про це "Історичній Правді" повідомили в УІНП.

Тематичні напрями роботи конференції:

  • Теорія та методологія досліджень соціокультурного та духовного простору національної пам’яті;

  • Національна пам'ять та духовно-культурний простір: механізми та конструкції взаємодії;   

  • Духовна та соціокультурна складова національної пам’яті: події, постаті, місця;

  • Духовно-культурні перехрестя національної пам’яті: минуле та сьогодення;

  • Духовні та соціокультурні коди національної пам’яті: трансформації у часі та просторі;

  • Місто, провінція, село: культурна та духовна спадщина у процесі формування національної пам’яті;

  • Музеї, бібліотеки, архіви як інститути пам’яті: традиції та практики на тлі глобальних соціогуманітарних трансформацій;

  • Духовні цінності та моральні орієнтири: сучасні моделі впливу на національну пам'ять.

Для участі у конференції необхідно до 15 вересня 2012 р. надіслати заявку (анкета за зразком, в якій вказати тему доповіді, відомості про автора,  контактну інформацію) та текст статті в електронному варіанті на адреси: vl@memory.gov.ua або lburiak@memory.gov.ua

До початку конференції планується видання збірника статей. Оргкомітет залишає за собою право відбору заявок та матеріалів для публікації.

Нагадаємо, що в листопаді УІНП проведе в Києві Всеукраїнський круглий стіл "Національна пам'ять в Україні: виклики XXI сторіччя".

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ:

Обсяг статей – до 0,5 друкованого аркушу.

Статті обов’язково мають включати УДК, анотації, ключові слова, прізвище автора, назву статті українською, російською та англійською мовами.

Статті подаються в електронному варіанті у текстовому редакторі Word шрифтом Times New Roman, 14 кеглем, інтервалом 1,5, з полями: верхнє, нижнє – 2,5 см; ліве, праве – по 2 см; абзацний відступ – 1 см.

Посилання наводяться по тексту в квадратних дужках (напр. [2, с.158] [6, с.10; 8, с.55]). Література та джерела подаються в кінці тексту під назвою СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

Захід відбудеться 25 жовтня 2012 р. у приміщенні Українського інституту національної пам’яті за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16. Початок роботи конференції о 10:00, реєстрація о 09:30.

Адреса Оргкомітету:

01021 м. Київ, вул. Липська, 16, Український інститут національної пам’яті. Тел. (044) 281-08-90.

Контактні особи:

с.н.с., к.і.н. Ведмідь Людмила Анатоліївна – секретар Оргкомітету;

н.с., к.і.н. Короленко Богдан Анатолійович.

ЗАЯВКА

НА УЧАСТЬ У НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

"Національна пам’ять: соціокультурний та духовний вимір"


Прізвище ___________________________________________________________

Ім’я та по батькові  __________________________________________________

Місце роботи ________________________________________________________

Посада______________________________________________________________

Науковий ступінь  ___________________________________________________

Вчене звання ________________________________________________________

Назва статті _________________________________________________________

Адреса  _____________________________________________________________

Телефон ____________________________________________________________

E-mail_______________________________________________________________

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.