В УПЦ МП молитовно пом'янули Петлюру і Коновальця

У храмі Ужгородської богословської академії УПЦ Московського патріархату відслужили заупокійні літії за лідерами національно-визвольного руху в Україні Євгеном Коновальцем та Симоном Петлюрою.

Про це повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт академії.

23 травня була відслужена заупокійна літія за провідника українських національно-визвольних змагань 30-х років ХХ ст. Євгена Михайловича Коновальця (1891-1938), що був одним з засновників Січових Стрільців, Організації українських націоналістів і загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації НКВД.

25 травня в академічному храмі імені святих Кирила і Мефодія Ужгородської української богословської академії була відслужена заупокійна літія за Симоном Петлюрою (1879-1926), який був головним отаманом військ та головою Директорії УНР у 1919-1920 рр. Петлюру убили в Парижі 25 травня 1926 року.

Літії очолив ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та президент Карпатського університету імені Августина Волошина, професор, архімандрит Віктор (Бедь).

Як відомо з православної богослужбової практики, літія здійснюється, зокрема, при спогадах про якісь лиха, з'єднуючись з молебном, а інколи і з хресним ходом.

Особливий рід літії встановлений для молитви за померлого і служиться при винесенні його з будинку, а також, за бажанням його родичів, під час церковного поминання померлого у всякий інший час.

Раніше повідомлялося, що рідні дядько і брат нинішнього митрополита УПЦ МП Володимира були підпільниками ОУН під час Другої світової війни.

Читайте також:

Як убивали Коновальця

Як убивали Петлюру

Диякон УПЦ МП про анафему Мазепі

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.