Розкажуть про нові деталі руйнування Успенського собору Лаври

Музей книги і друкарства України запрошує на презентацію "Нові матеріали про руйнування Успенського собору Києво-Печерської лаври 3 листопада 1941 року" Євгена Кабанця.

Про це повідомляє "Платформа".

У цій презентації буде викладено маловідомі факти про нищення головного кафедрального храму Печерського монастиря під час нацистської окупації Києва.

 

Захід відбудеться 14 червня 2012 року о 14:00 в Музеї книги і друкарства України.

Євген Кабанець – провідний науковий співробітник відділу історії Києво-Печерської лаври та вивчення її мистецької спадщини.

Автор монографії "Загибель Успенського собору: міфи і дійсність. Документальне розслідування. – К., 2010".

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.