АНДРІЇВСЬКИЙ РЕКОНСТРУЮВАЛИ НЕПРАВИЛЬНО - КОМІСІЯ

Державна архітектурно-будівельна інспекція у Києві заявляє про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

Про це йдеться в повідомленні Держархбудінспекції, повідомляє "Кореспондент".

"Андріївський узвіз реконструйований із порушеннями державних будівельних норм. ДАБК у Києві відмовилася вводити в експлуатацію Андріївський спуск. Основні претензії інспекції лежать у площині якості проведених робіт, а саме - відсутність у конструкції вимощення вертикальної і горизонтальної гідроізоляції стін існуючих будівель і двох шарів глиняного замку; немає основи для укладання булиги з армованого бетону та інше", - сказано в повідомленні.

Крім того, під час перевірки зафіксовано виконання будівельних робіт щодо фасадів будівель лише на 80%, робіт з мощення - на 75%, укладанні тротуарів - на 90%, мереж - на 70%.

Причому не вирішене питання безперешкодного доступу маломобільних груп населення та облаштування цоколів на будинках у зв'язку з пониженням тротуарів на 1 м.

Генеральному підряднику будівництва направлені приписи з вимогами усунути виявлені недоліки, на нього накладено штрафні санкції у розмірі 49 тисяч гривень.

У неділю, 3 липня, у Києві відбулася офіційна церемонія відкриття Андріївського узвозу. Роботи з реконструкції, які останнього разу провели у 1980-1983 роках минулого століття, почалися у вересні минулого року.

10 квітня стало відомо, що на Андріївському узвозі під час "реконструкції" зруйнували три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ - не зважаючи на статус вулиці як заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати "арт-простір", попередньо обговоривши його з громадою.

Пізніше голова КМДА Олександр Попов зробив заяву, що на Андріївському узвозі розташовано 5 будинків в аварійному стані, деякі з них доведеться демонтувати, а згодом відновити.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.