В Одесі відкриється виставка про Дзиґу Вертова

В рамках одеського фестивалю "Німі ночі-2012" 13 червня о 17:00 відкриється Тимчасовий музей Вертова.

 

В Музеї кіно одеського відділення Національної спілки кінематографістів України (вул. Французький Бульвар, 33) виставка буде працювати щодня з з 10:00 до 19:00 до 18 червня.

Проект "Тимчасовий музей Вертова" складається з реконструкції листів, нотаток та фотографій Дзиґи Вертова.

Роботу над проектом польська художниця Ольга Чернявська розпочала у 2008 році, а безпосереднім імпульсом до його реалізації стало те, що Дзиґа Вертов походить з Білостоку. Однак, у цьому місті майже немає пам’ятних місць з ним пов’язаних.

"У Інтернеті я знайшла фотографію однієї сторінки його синопсису, а решту сторінок я реконструювала у процесі переглядання фільму "Людина з кіноапаратом". Поряд з малюнками розміщено рукописи та спеціально "зістарені" фотографії", - ділиться спогадами Ольга Чернявська.

Авторка виставки вигадала постать, яка з’являється поряд із Дзиґою на фотографіях, а її присутність відчувається під час усієї розповіді. За словами художниці, вона втілюється у цю постать з метою зближення до Вертова. 

Дзиґа Вертов (1896-1954) - український радянський кінорежисер, один із засновників і теоретиків документального кіно. Народився та зростав у Білостоку, навчався в університеті у Петербурзі, а у Одесі створив свою найкращу стрічку "Людина з кіноапаратом".

 

Плакати до фільмів Дзиґи Вертова ранньої УРСР дивіться в розділі "Артефакти"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.