В Одесі відкриється виставка про Дзиґу Вертова

В рамках одеського фестивалю "Німі ночі-2012" 13 червня о 17:00 відкриється Тимчасовий музей Вертова.

 

В Музеї кіно одеського відділення Національної спілки кінематографістів України (вул. Французький Бульвар, 33) виставка буде працювати щодня з з 10:00 до 19:00 до 18 червня.

Проект "Тимчасовий музей Вертова" складається з реконструкції листів, нотаток та фотографій Дзиґи Вертова.

Роботу над проектом польська художниця Ольга Чернявська розпочала у 2008 році, а безпосереднім імпульсом до його реалізації стало те, що Дзиґа Вертов походить з Білостоку. Однак, у цьому місті майже немає пам’ятних місць з ним пов’язаних.

"У Інтернеті я знайшла фотографію однієї сторінки його синопсису, а решту сторінок я реконструювала у процесі переглядання фільму "Людина з кіноапаратом". Поряд з малюнками розміщено рукописи та спеціально "зістарені" фотографії", - ділиться спогадами Ольга Чернявська.

Авторка виставки вигадала постать, яка з’являється поряд із Дзиґою на фотографіях, а її присутність відчувається під час усієї розповіді. За словами художниці, вона втілюється у цю постать з метою зближення до Вертова. 

Дзиґа Вертов (1896-1954) - український радянський кінорежисер, один із засновників і теоретиків документального кіно. Народився та зростав у Білостоку, навчався в університеті у Петербурзі, а у Одесі створив свою найкращу стрічку "Людина з кіноапаратом".

 

Плакати до фільмів Дзиґи Вертова ранньої УРСР дивіться в розділі "Артефакти"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.