Спецпроект

Столичні музеї значно подорожчали

Вхід у низку столичних музеїв подужчав на 10-25 гривень. Так, у Пирогово повний квиток тепер коштує 30 гривень (раніше — 20 гривень), студентський — 15 гривень, дитячий — 5 гривень.

Про це повідомляє УП.Київ із посиланням на The-Village.

У Києво-Печерської лаврі повний квиток обійдеться у два рази дорожче — 50 гривень, пільговий — 25 гривень, сімейний (на двоє дорослих й двоє дітей) — 80 гривень, пише Тhe-village.ru.

У Софії Київській єдиний квиток на всі виставки заповідника коштує 53 гривні (раніше — 43). Після закінчення Євро-2012 ціни не знизяться, тому що, за словами представників музеїв, подорожчання було змушеним кроком. 

Разом з тим сайті Києво-Печерського заповідника з'явився віртуальний тур по його території. Квитки в заповідник уже можна бронювати через інтернет, незабаром повинен з'явитися й сервіс онлайн-оплати.

На сайті Софії Київської замовити квитки поки не можна, зате можна спостерігати за територією музею через веб-камеру

Графік роботи деяких музеїв також зміниться. На годину довше буде відкритий музей у Пирогово (до 23.00), Золоті ворота й Софія Київська — до 20.00.

5 червня для відвідувачів відкрили Андріївську церкву. Квиток для дорослих — 15 гривень, для дітей — 8 гривень.

У Києво-Печерському заповіднику, у Митрополичому саду, почали проводити екскурсії у винний льох.

У музеї "Золоті ворота" з 1 по 23 червня проходять безкоштовні концерти музикантів з України й з Польщі. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.