Спецпроект

Столичні музеї значно подорожчали

Вхід у низку столичних музеїв подужчав на 10-25 гривень. Так, у Пирогово повний квиток тепер коштує 30 гривень (раніше — 20 гривень), студентський — 15 гривень, дитячий — 5 гривень.

Про це повідомляє УП.Київ із посиланням на The-Village.

У Києво-Печерської лаврі повний квиток обійдеться у два рази дорожче — 50 гривень, пільговий — 25 гривень, сімейний (на двоє дорослих й двоє дітей) — 80 гривень, пише Тhe-village.ru.

У Софії Київській єдиний квиток на всі виставки заповідника коштує 53 гривні (раніше — 43). Після закінчення Євро-2012 ціни не знизяться, тому що, за словами представників музеїв, подорожчання було змушеним кроком. 

Разом з тим сайті Києво-Печерського заповідника з'явився віртуальний тур по його території. Квитки в заповідник уже можна бронювати через інтернет, незабаром повинен з'явитися й сервіс онлайн-оплати.

На сайті Софії Київської замовити квитки поки не можна, зате можна спостерігати за територією музею через веб-камеру

Графік роботи деяких музеїв також зміниться. На годину довше буде відкритий музей у Пирогово (до 23.00), Золоті ворота й Софія Київська — до 20.00.

5 червня для відвідувачів відкрили Андріївську церкву. Квиток для дорослих — 15 гривень, для дітей — 8 гривень.

У Києво-Печерському заповіднику, у Митрополичому саду, почали проводити екскурсії у винний льох.

У музеї "Золоті ворота" з 1 по 23 червня проходять безкоштовні концерти музикантів з України й з Польщі. 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.