Жемайти хочуть відновити Велике князівство Литовське. Без масонів

Жемайти (етнічна група в складі литовців) запропонували відтворити Велике князівство Литовське (ВКЛ).

Відповідну пропозицію було висунуто на Всесвітньому з'їзді Жемайтії, повідомляє Delfi.

Ініціаторами "відновлення діяльності Відновлювальної ради ВКЛ" проголосили себе учасники з'їзду Вайдас Лякстутіс, Мільвідас Юшкаускас і Вайдас Жельвіс.

Ще однією ініціативою жемайтів стало встановлення в Литві (або в відтвореному князівстві) монархічної форми правління. Монарха запропоновано вибирати.

В яких саме межах запропоновано відновити князівську державу, не уточнюється.

Територія ВКЛ доби його розквіту

Мільвідас Юшкаускас заявив, що сам не хоче бути королем, оскільки "в нього занадто багато роботи". Також він зазначив, що в актах про відтворення Литви (1918 року) навіть немає слова "республіка", а отже, нинішня держава - незаконне продовження ВКЛ. Нинішній прапор Литви Юшкаускас назвав "тимчасовим".

Лякстутіс сказав, що "терпіння жемайтів закінчилося". Він був обурений тим, що нинішній Вільнюс "готує ґрунт для імігрантів", в литовській мові використовують міжнародні слова, а програми молодіжніх обмінів готуються "міжнародними шпигунами".

Третій ініціатор відновлення ВКЛ Жельвіс висловив обурення тим, що ксьондзи "розповідають про євреїв (тобто читають Біблію), а не про славних предків литовців.

Варто зазначити, що за всю історію Литви в країні був лише один король - Міндовг, коронований у 1253 році. Його наступники називалися "великими князями".

Як відомо, в Білорусі і Росії також відновлюють балто-слов'янську ідентичність племені кривичів. 

Велике князівство Литовське - держава зі столицею у Вільнюсі (XIII-XVIII ст.ст.), до складу якої в XIV-XVI сторіччях входила значна частина нинішніх українських земель. Також до складу феодального утворення входили Білорусь та Литва, і частково території Росії, Латвії, Польщі та Естонії.

В 1569 році ВКЛ утворило з королівством Польщі федеративну державу - Річ Посполиту. Князівство зберегло широку автономію, але передало під контроль корони свої українські території.

Більше про ВКЛ читайте на Історичній Правді у темі "Велике князівство Литовське"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.