Сократа виправдали через 2500 років

В Афінах відтворили суд над філософом Сократом - і цього разу античний філософ був виправданий.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на france24.

Сократа судили десять відомих юристів з Великобританії, Франції, США, Швейцарії та Греції і 866 глядачів. Слухання організував Фонд Онассіса.

Думки суддів розділилися порівну, що згідно з Афінськими законами сократівського часу означає, що він був би виправданий.

Серед глядачів 584 людини визнали філософа невинним, 282 — винним. Таким чином, Сократа було виправдано.

У IV сторіччі до нашої ери філософа звинувачували в тому, що він не визнає богів і розбещує розум молодих людей.

Цього разу, правда, Сократ із зрозумілих причин не з'явився в суді особисто, а замість нього виступали десять адвокатів і правозахисників. Суду не вистачало знаменитої сократовської іронії, проте й вердикт був іншим.

 

Суд над Сократом відбувся в 399 році до нашої ери. Сократ, який захищав себе самостійно, насміхався і закликав винагородити себе за скоєне.

Філософа було визнано винним у змові проти Афін і засуджено до смертної кари або вічного вигнання. Сократ обрав смерть, випив отруту і помер, будучи в повній свідомості.

Читайте також: "Свобода, яку не спинити - перший досвід. VI сторіччя до нашої ери"

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.