Варшава вимагає від Обами вибачення за фразу "польські концтабори"

Керівництво Польщі вимагало від Вашингтона принести офіційні вибачення за слова президента США Барака Обами, який помилково назвав фашистський концтабір на території Польщі "польським".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Білий дім повинен принести вибачення за цю обурливу обмовку", - написав голова МЗС Польщі Радослав Сікорський у своєму твітері.

"Шкода, що незнання і некомпетентність затьмарили таку важливу церемонію", - додав міністр.

Інцидент, що викликав різку реакцію польської сторони, стався, коли Обама вручав вищу цивільну нагороду - президентську Медаль Свободи - Яну Карському (посмертно) - колишньому польському офіцеру-підпільнику, який був свідком звірств нацистів у концтаборах.

Представник Національної ради безпеки США Тоні Вієтор пізніше повідомив, що президент "обмовився". "Він мав на увазі нацистські табори смерті в Польщі", - сказав він.

Як відомо, польський уряд уважно відстежує, щоб німецькі концтабори, що знаходилися на території Польщі в роки Другої світової війни, ніхто не називав польськими.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.