У ЦВК розкажуть, чому "Солідарність" не допомогла трудящим

У Центрі візуальної культури в кінотеатрі "Жовтень" відбудеться лекція професора Девіда Оста (США) "Поразка солідарності: гнів і політика в посткомуністичній Європі".

Час і місце: четвер, 31 травня 2012, 19:00. Центр візуальної культури (вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр "Жовтень").

Девід Ост - професор коледжів Гобарта і Вільяма Сміта (Нью-Йорк). На його думку, польська профспілка "Солідарність" відіграла ключову роль у переході від планової до ринкової економіки у Східній Європі.

Однак, хоча робітники брали активну участь у протестах "Солідарності" наприкінці 1980-х, уже на початку 90-х стало зрозуміло, що вони не виграли від процесів економічної трансформації Польщі, а навпаки - опинилися в програші.

Робітники залишилися сам на сам зі своїми проблемами у ситуації зростаючих економічних і політичних нерівностей, відчуваючи гнів та обурення. Врешті-решт, вони відкинули вимоги своїх ліберальних лідерів, відкривши шлях для правих націоналістичних сил.

 

Опираючись на польові дослідження у польських робітничих містечках та інтерв'ю з робітниками, профспілковцями і політиками, Девід Ост показує, яким чином голоси гніву й обурення впливають на політику.

Читайте також: Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями і шкодую, що не поляк"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.