Музей грошей НБУ відкрив онлайн-експозицію

У Міжнародний день музеїв Національний банк України створив віртуальну екскурсію по Музею грошей НБУ.

Віртуальний тур по Музею грошей надасть можливість відвідувачам переглянути усі вітрини.

 

Ряд експонатів Музею представлений у вигляді 3D-фотооб’єктів, що дає змогу роздивитися монети, обертаючи їх навколо своєї осі.

Нагадаємо, Музей грошей Національного банку України відчинив двері для відвідувачів в березні 2004 року. Експозиція Музею розповідає про грошовий обіг на території України з давніх часів до сьогодення.

Тут представлені примітивні форми грошей, античні, середньовічні монети, гроші Російської імперії, банкноти Української Народної Республіки, а також гроші радянського періоду і сучасної незалежної України.

Як мала виглядати гривня. Ескізи проектів 1990-их років. ФОТО

Зокрема, до експозиції включені:

- домонетні форми грошей – зразки товаро-грошей,

- монети Північного Причорномор’я,

- монети Римської імперії на території України,

- дірхеми Арабського Халіфату та монети Візантійської імперії в грошовому обігу українських земель,

- монети Київської Русі – символи державності,

- гроші безмонетного періоду ХІІ – ХІV ст.,

- срібні зливки – гривні в якості платіжного засобу,

- гроші XIV- ХІX ст., що були в обігу на українських землях,

- грошова система під час першої світової війни 1914 р.,

- золоті монети Російської Імперії часів правління Олександра ІІІ та Миколая ІІ,

- гроші періоду правління Тимчасового уряду,

- гроші Української Народної Республіки,

- гроші Української Держави,

- українські гроші часів Директорії,

- регіональні грошові знаки міст Житомир, Каменець-Подільській, Одеса, а також Криму,

- перші радянські монети,

- срібні монети радянського періоду 1921-1923 рр. та сувенірний червонець зразка 1923 р.,

- казначейські білети 1934 року та червонці зразка 1937 року,

- облігації державного грошового займу 40-х – 50-х рр.,

- пам’ятні та ювілейні монети Радянського Союзу,

- українські карбованці перехідного періоду 1992-1996 років,

- українська гривня,

- пам’ятні та ювілейні монети незалежної України.

 

Віртуальна екскурсія проводиться українською, російською та англійською мовами. Також є можливість перегляду текстових описів кожної вітрини.

Взяти участь у віртуальній екскурсії можна на сайті НБУ.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.