Музей грошей НБУ відкрив онлайн-експозицію

У Міжнародний день музеїв Національний банк України створив віртуальну екскурсію по Музею грошей НБУ.

Віртуальний тур по Музею грошей надасть можливість відвідувачам переглянути усі вітрини.

 

Ряд експонатів Музею представлений у вигляді 3D-фотооб’єктів, що дає змогу роздивитися монети, обертаючи їх навколо своєї осі.

Нагадаємо, Музей грошей Національного банку України відчинив двері для відвідувачів в березні 2004 року. Експозиція Музею розповідає про грошовий обіг на території України з давніх часів до сьогодення.

Тут представлені примітивні форми грошей, античні, середньовічні монети, гроші Російської імперії, банкноти Української Народної Республіки, а також гроші радянського періоду і сучасної незалежної України.

Як мала виглядати гривня. Ескізи проектів 1990-их років. ФОТО

Зокрема, до експозиції включені:

- домонетні форми грошей – зразки товаро-грошей,

- монети Північного Причорномор’я,

- монети Римської імперії на території України,

- дірхеми Арабського Халіфату та монети Візантійської імперії в грошовому обігу українських земель,

- монети Київської Русі – символи державності,

- гроші безмонетного періоду ХІІ – ХІV ст.,

- срібні зливки – гривні в якості платіжного засобу,

- гроші XIV- ХІX ст., що були в обігу на українських землях,

- грошова система під час першої світової війни 1914 р.,

- золоті монети Російської Імперії часів правління Олександра ІІІ та Миколая ІІ,

- гроші періоду правління Тимчасового уряду,

- гроші Української Народної Республіки,

- гроші Української Держави,

- українські гроші часів Директорії,

- регіональні грошові знаки міст Житомир, Каменець-Подільській, Одеса, а також Криму,

- перші радянські монети,

- срібні монети радянського періоду 1921-1923 рр. та сувенірний червонець зразка 1923 р.,

- казначейські білети 1934 року та червонці зразка 1937 року,

- облігації державного грошового займу 40-х – 50-х рр.,

- пам’ятні та ювілейні монети Радянського Союзу,

- українські карбованці перехідного періоду 1992-1996 років,

- українська гривня,

- пам’ятні та ювілейні монети незалежної України.

 

Віртуальна екскурсія проводиться українською, російською та англійською мовами. Також є можливість перегляду текстових описів кожної вітрини.

Взяти участь у віртуальній екскурсії можна на сайті НБУ.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.