У Музеї козацтва на Хортиці зірвало дах. ФОТО

Несподіваний смерч зніс 47-тонне залізне покриття на даху Музею запорізького козацтва на острові Хортиця.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на гендиректора Національного заповідника "Хортиця" Максима Остапенка.

B результаті потужного смерчу, який вдарив по будові музею запорізького козацтва на острові Хортиця, знесено 47-тонне залізне покриття, встановлене на даху будівлі на час ремонту в 2006 році.

"Це був дуже сильний порив вітру, - сказав Остапенко. - В районі музею сходяться кілька напрямків течії Дніпра, сходяться три русла, і по основному руслу Дніпра йшов потужний фронт, який буквально вдарив по будові музею, затряслися вікна у вітринах, спрацювала сигналізація. А після цього смерчем підняло на кілька метрів вгору металеві конструкції на даху музею і перенесло метрів на 25-30".

 Так було...

За словами гендиректора, жертв і руйнувань будівлі музею немає.

"Головна проблема - зберігається небезпека обвалу навислих конструкцій на внутрішній дворик музею. Ми сподіваємося вже найближчим часом ліквідувати всі завали, але наразі музей закритий для туристів", - підкреслив Остапенко.

...так стало

Рятувальники комунального аварійно-рятувального загону зазначили, що "подібних природних катаклізмів у Запоріжжі не пригадають".

За попередніми розрахунками, для ліквідації наслідків смерчу музею запорізького козацтва знадобиться не менше 100 тис. грн.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.