У "Тюрмі на Лонцького" відбудеться Ніч Музеїв. РОЗКЛАД

У п’ятницю під час "Ночі музеїв" один із найвідвідуваніших музейних закладів Львова відчинить свої двері перед відвідувачами в неробочий час від 18:00 до 24:00 і покаже місця, які зазвичай зачинені для екскурсантів.

Цьогорічну Ніч Музеїв присвячено пам’яті трагічних роковин акції "Вісла", учасників визвольного руху та загалом усіх українців Закерзоння, котрі в 40-х роках ХХ століття назавжди втратили свої домівки, рідні землі, а часто і життя через насильницьку політику польської комуністичної влади.

Час і місце: п’ятниця, 18 травня, 18:00-24:00.  Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького". Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова). 

Цій даті приурочено презентацію аудіозаписів учасників визвольного руху із Закерзоння, виставку світлин та показ документального фільму Мирослава Іванека "Вогонь і зброя".

Уперше відвідувачам окрім екскурсії музеєм запропонують прем’єру екскурсії "Чотирикутник смерті" місцями довкола музею, шлях якої проляже через управу Гестапо, управління НКВД-МГБ-КГБ та "Шталаг-253" на Цитаделі (початок о 19:30 від пам’ятника жертвам комуністичних репресій біля музею "Тюрма на Лонцького").

Реконструктори Товариства "Пам’ять", відтворюючи сцени з історії колишньої політичної в’язниці, демонструватимуть кабінет слідчого, камеру смертників, одиночну камеру та інші тюремні приміщення, а директор магазину "Штурм" покаже зразки тогочасної зброї.

Тюремні вестибюлі перетворяться на концертні та виставкові зали, де лунатимуть музика та поезія, демонструватимуть відеоінсталяції, слайд-шоу, записи спогадів політв’язнів, українців Закерзоння, читатимуть спогади про акцію "Вісла".

Електронну музику доповнять відеоінсталяції учасників багатьох вітчизняних та закордонних фестивалів візуального мистецтва Михайла Барабаша, Мирослава Вайди та Ярослава Філевича.

Під час Ночі Музеїв відбудеться презентація картини народного художника України Миколи Андрущенка "Дорогою життя", виставка графіки яскравих представників андеграундного мистецтва радянських часів — Петра та Андрія Гуменюків.

Завершиться Ніч Музеїв пленерним проектуванням фільмів над нічним Львовом та запаленням ватри на музейному подвір’ї.

РОЗКЛАД

 

18:00. Відкриття «Ночі музеїв»

двір Національного музею «Тюрма на Лонцького»

18:00 — 19:00

Спільна Молитва, покладання квітів. Запалення лампад перед меморіальним хрестом

Виступи директора музею Руслана Забілого, голови наглядової ради музею Ірини Калинець, членів наглядової ради Юрія Шухевича та Мейлаха Шейхета.

Виступ хору «Нескорені» (керівник Богдана Сімович) та солоспів Софії Федини.

Прем’єра екскурсії «Чотирикутник смерті»

19:30 — 21:00. Прем’єра екскурсії «Чотирикутник смерті» за маршрутом: пам’ятник жертвам комуністичних репресій — вул. Брюллова, (кол. Лонцького) — вул. Коперника — вул. Вітовського (колишнє місце розташування управління НКВД, потім гестапо) — Цитадель (колишнє місце розташування концтабору «Шталаг») — Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Вхід до музею

Пам’яті трагічних роковин акції «Вісла»

Другий поверх Музею

19:00 — 24:00. Відтворення аудіозаписів із колекції Богдана Гука із Закерзоння (вперше). Другий поверх музею, друга камера праворуч

19:00 — 24:00. Експозиція фото із Закерзоння та акції «Вісла» з архівів Центру досліджень визвольного руху та Служби безпеки України.

21:00 — 22:00. Читання сторінок книжок спогадів політв’язнів та про акцію «Вісла».

Подвір’я Музею

22:00 — 23:30. Демонстрація фільму «Вогонь і зброя» канадського режисера Мирослава Іванека. Подвір’я Музею

Творчі акції

19.10 — 19:45. Виступ струнного квартету ЛНМА ім. М. Лисенка, художній керівник — доц. Тарас Менцінський. Перший поверх музею, біля Стели пам’яті

Другий поверх Музею

19.40 — 24:00. Виставка творів мистецтва андеграунду радянських часів, а саме — графіка братів Гуменюків та презентація картини Миколи Андрущенка «Дорогою життя».

19:00 — 20:00. Презентація проекту фортепіанного імпровізатора Романа Коляди — серія музичних психологічних портретів «Людина, навпроти».

20:00 — 24:00. Демонстрація відео-проектів Михайла Барабаша, Мирослава Вайди, Олега Чорного. Виставка постерів Ярослава Філевича.

20:00—23:00. Розповідь Остапа Мануляка про репресованих музикантів і музику.

20:00 — 23:00. Презентація електронної музичної програми. Твори Богдана Сегіна, Юрія і Богдана Булок, Остапа Мануляка, Любави Сидоренко.

23:00 — 24:00. Ліричний виступ «Гич-оркестру».

20:00 — 21:00. «Коло свободи» — поети Галина Крук, Галина Гевків, Остап Сливинський, Віктор Неборак, Гриць Семенчук, Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська, Юрій Кучерявий читають вірші про свободу, а також всі, хто захоче приєднатися. Кооперація із проектом «Лавочки-гойдалки для громадського простору і місць історичної пам’яті».

21:00 — 22:00. «Ватра при варті»  — музикування бардів.

19:10 — 24:00. Історичні реконструктори товариства «Пам’ять» відтворюватимуть сцени з історії в’язниці. Перший поверх музею Музею 

19:20 — 24:00. Демонстрація в’язничних приміщень — камери смертників, одиничної камери, кабінету слідчого, фотолабораторії.

19:10 — 24:00. Демонстрація зразків зброї, яка використовуваля у період функціонування Тюрми на Лонцького (директор магазину зброї та спорядження «Штурм» Володимир Правосудов).

«Відео-музей»:

18:00 — 24:00. Демонстрація відеозаписів спогадів учасників визвольного руху та політв’язнів.

19:00 — 24:00. Великий екран кінозалу — демонстрація слайд-шоу про музеї тоталітаризму та визвольні рухи Чехії, Угорщини, Німеччини, Польщі, Литви, Естонії, Росії, Казахстану, Ізраїлю.

з 22:00 — проектування фільмів над нічним Львовом.

22:00 — 23:30. Демонстрація фільму «Вогонь і зброя» канадського режисера Мирослава Іванека. Подвір’я Музею

24:00. Закриття програми «Ночі музеїв»

Запалення лампад і свічок

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.