На Львівщині відкриють пам'ятник Омеляну Ковчу

На Львівщині за участі глави УГКЦ Святослава Шевчука і понад тисячі священиків та ієрархів відкриють пам’ятник Омеляну Ковчу - греко-католицькому священику, який в часи Другої світової рятував євреїв, за що був ув’язнений і загинув у концтаборі Майданек.

Всеукраїнська проща, архиєрейська Божественна літургія та освячення і відкриття пам’ятника блаженному священномученику Омеляну Ковчу відбудеться 11 травня 2012 року о 10:30 у місті Перемишляни Львівської області.

Ризикуючи власним життям, отець Омелян рятував євреїв з фашистських катівень. Останні місяці його життя явили світові приклад самопожертви заради ближнього.

У пеклі концтабору Майданек в’язень номер 2399 відшуковував слова християнського милосердя та надії для кожного:

"Тут я бачу Бога, єдиного і однакового для всіх, незалежно від релігійних відмінностей, що існують між нами. Можливо, наші церкви різні, але в усіх них царює той же великий Всемогутній Бог. Коли я відправляю службу Божу, всі вони моляться. Моляться різними молитвами, але чи Бог не розуміє усіх мов?".

Омелян Ковч помер 25 березня 1944 року в Майданеку.

У 1999 році Єврейська Рада України присвоїла отцю Омеляну Ковчу звання "Праведник України".

У 2001-му Омелян Ковч був беатифікований Папою Іоаном Павлом ІІ.

Восени 2008 року Синод єпископів УГКЦ проголосив блаженного священномученика Омеляна покровителем душпастирів УГКЦ.

У 2009-му в Майданеку було відкрито меморіальну дошку Омеляну Ковчу.

Читайте також:

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.