AP вибачилася перед журналістом, який першим повідомив про капітуляцію Німеччини

Інформагенція Associated Press попросила вибачення за звільнення кореспондента, який випустив новину про закінчення Другої світової війни за день до погодженого ембарго.

Про це повідомляє BBC.

Ед Кеннеді пішов проти військових цензорів і повідомив світові про капітуляцію нацистів у ніч проти 7 травня 1945 року у Франції.

Британія та США домовилися притримати оголошення цієї звістки на півтори доби, щоб Росія могла організувати в Берліні ще одну процедуру капітуляції.

Тепер AP заявила, що Кеннеді вчинив правильно, порушивши ембарго.

"Це був жахливий день для AP. Це був найгірший з можливих у тій ситуації вчинків", - сказав президент та гендиректор агенції Том Керлі.

Кеннеді був одним з 17 кореспондентів, які стали свідками офіційної здачі німецьких військ союзникам о 02:41 7 травня 1945 року.

Американські військові командири змусили журналістів заприсягтися, що вони не повідомлять цю новину до 15:00 8 травня – тобто через 1,5 доби.

Та коли Кеннеді почув, що 7 травня о 14:41 німецьке радіо оголосило про капітуляцію, він через годину опублікував свою історію, порушивши таким чином домовленість. За це АР спочатку висловило йому догану, а потім звільнило.

"Надто очевидною є абсурдність спроби приховати новину такого масштабу", - написав він потім у своїх спогадах.

Журналіст загинув у автокатастрофі в США у віці 58 років.

Його донька, Джулія Кеннеді Кохран, сказала АР, що вибачення "переповнило її радістю". "Думаю, для нього це багато що означало б", - сказала вона.

Пан Керлі, який цього року піде на пенсію, став співавтором вступної статті до нещодавно опублікованих мемуарів Кеннеді під назвою: "Війна Еда Кеннеді: Перемога, цензура та Associated Press".

Він каже, що кореспондента потрібно було не звільняти, а похвалити. "Якщо закінчується війна, не можна притримувати таку інформацію. Світ має знати про це", - сказав пан Керлі.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.