"Музей однієї вулиці" - на межі закриття через ремонт узвозу

"Музей однієї вулиці" на межі закриття, оскільки він позбавлений єдиного джерела фінансування – коштів відвідувачів, які не мають змоги потрапити у Музей у зв’язку із закриттям проходу на Андріївський узвіз через його реконструкцію.

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, музей звернувся до нього з проханням допомогти вирішити питання щодо скасування орендної плати на 2012 рік і встановлення її на рівні 1 грн - так, як це передбачено для бюджетних установ.

В музеї повідомили, що єдиним джерелом доходів закладу культури є плата за відвідування музею. Жодних інших доходів музей не має.

До витрат на утримання музею належать: орендна плата, комунальні платежі, плата за електроенергію та послуги зв’язку, заробітна плата та обов’язкові відрахування до фондів соціального страхування. На сьогодні музей не має жодних боргів перед бюджетами міста і держави.

Музей Однієї вулиці, присвячений історії найдавнішої вулиці столиці України – Андріївському узвозу, існує в Києві протягом 20 років. У 2002 році музей став номінантом на звання кращого музею на Європейському Музейному Форумі, де представляв Україну.

 

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.