АНОНС: лекція про те, чому вчить історія

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Харківська правозахисна група та Український центр ПЕН-клубу запрошують на презентацію книг Лева Копелева.

Захід присвячено 100-річчю з дня народження українсько-російського письменника, германіста, правозахисника та громадського діяча.

Відбудеться публічна дискусія "Лев Копелев: чому історія навчила мене".

Будуть презентовані книги "Мы жили в Москве", "Мы жили в Кельне", "Вера в слово".

Час і місце: 10 травня 2012 року в конференц-залі Київської торгово-промислової палати (вул. Б.Хмельницького, 55). Початок реєстрації о 17:30.

Вхід вільний.

Про Лева Копелева читайте на "Історичній Правді"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.